Волосся людини часто виявляють на місці події, і нерідко воно є єдиним речовим доказом у кримінальних справах, з різноманітних видів тяжких злочинів проти життя і здоров’я громадян, а також при крадіжках, дорожньо-транспортних пригодах і т. ін. Волосся – найрозповсюдженіший об’єкт медико-біологічної експертизи, але водночас і один з найбільш складних об’єктів, що досліджується.
Найбільш важливою є вимога першочергового застосування методів, у процесі використання яких об’єкт максимально зберігається для наступних досліджень. Для волосини це – мікроскопія.
Крім того, вирішальний вплив на дослідження мають кількісна характеристика об’єкта (волосина або пучок волосся) і якісний його стан, наявність або відсутність особи, яка підозрюється, і, відповідно, порівняльні зразки її волосся, оскільки в першому випадку може бути отримана доказова інформація (наприклад, шляхом генотипоскопічного дослідження (ДНК-аналіз) волосини, вилученої на місці події), а в іншому – необхідна пошукова інформація, одержувана переважно методами мікроскопії, встановлення групової та статевої належностей, виявлення захворювань волосся.
Велику роль у виборі послідовності застосування методик відіграє термін, який пройшов з моменту скоєння злочину до виявлення особи, котра підозрюється і, відповідно, подання експерту порівняльних зразків волосся, бо з часом під впливом різноманітних зовнішніх та внутрішніх (фізіологічних) факторів можуть бути втрачені деякі ознаки, які індивідуалізують волосся. Інколи злочинець навмисно змінює своє волосся (зокрема засобами забарвлення чи знебарвлення), після чого практично неможливо визначити походження волосся під час порівняльного морфологічного дослідження, але ефективне застосування інших методик (визначення групової та статевої належностей, ДНК-аналіз).
Морфологічне дослідження волосся за об’єктивних причин є основним, а часто і єдиним методом у переважній більшості експертно-криміналістичних лабораторій МВС України. Проте не завжди це дослідження може відповісти на основне питання медико-біологічної експертизи: чи належить волосся, виявлене на місці події, конкретній особі (потерпілому або підозрюваному)? Для вирішення цього питання необхідне застосування й інших методів дослідження, зокрема двох методів встановлення групової належності волосся – визначення антигенів системи АВ0 та статевої належності волосся. Використання останнього методу можливе лише за наявності вирваного фолікула, а деколи і волосся, що випало. Ці методи використовуються для дослідження плям крові і сперми, але їх застосування для дослідження волосся має свої особливості.
Використання комплексу перерахованих методів для дослідження волосся іноді дає змогу встановити їх походження від конкретної особи з більшою імовірністю або категорично заперечувати джерело походження від конкретної особи.
В останні роки стало можливим дослідження волосся людини із застосуванням нового методу молекулярної генетики – методу ДНК-аналізу, що, як правило, дає можливість ідентифікувати його походження від конкретної людини. Цей метод застосовують експерти, які володіють основами ДНК-аналізу, за наявності луковиці волосся, якщо воно вирване. Проте дослідження вимагає високої кваліфікації експерта і спеціальних умов проведення досліджень.
Важливим моментом дослідження є встановлення того, чи була волосина вирвана, зрізана, чи вона випала сама, чи наявні на волоссі певні захворювання, за якими також можна ідентифікувати особу.
Крім того, часто доводиться стикатись із дослідженням волосся тварин. Дані об’єкти досліджують як речовий доказ в кримінальних справах з різноманітних видів злочинів проти життя і здоров’я громадян, так і в кримінальних справах щодо браконьєрства. Дослідження дозволяє встановити чи об’єкт є волоссям чи волокном, якщо волоссям то людини чи тварини, і якщо волоссям тварини, то якої саме.