На сьогоднішній день в Україні діє чимало злочинних угруповань, що вчиняють убивства, розбійні напади з нанесенням тілесних ушкоджень. Усі ці злочини вчиняють із застосуванням зброї чи інших предметів, що використовують як зброю. Особливу небезпеку становлять злочини, під час учинення яких використовують холодну зброю, оскільки вона є найбільш поширеною, доступною для широкого кола осіб, а також зручною для носіння й раптового застосування. З огляду на це, у нашій державі за незаконне носіння, виготовлення та розповсюдження холодної зброї чинним законодавством передбачено кримінальну відповідальність.
Правильна класифікація злочинних дій залежить передусім від того, наскільки точно буде встановлено групову приналежність предмета – речового доказу з метою віднесення його до холодної зброї, встановлення його виду (різновиду), зокрема способу виготовлення, а також його технічного стану. Багатоманітність видів холодної зброї, специфіка її конструкції, форми, розмірів та інших характеристик потребують ґрунтовних спеціальних знань, що стосуються її криміналістичної оцінки. Зазначені питання здебільшого можуть бути вирішені за допомогою судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3. «Дослідження холодної зброї». Під час відкриття кримінального провадження за фактом виявлення в особи предмета з ознаками холодної зброї експерт, оглядаючи місце події, здійснює огляд виявленого предмета, а слідчий є ініціатором призначання судової експертизи для вирішення питання щодо правомірності віднесення предмета до холодної зброї.
Отже холодною зброєю вважають предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких заснована на використанні м’язової сили людини
Об'єктами експертизи холодної зброї є вироби, які конструктивно призначені для механічного ураження цілі в результаті використання прямої м'язової сили людини (ножі, кинжали, арбалети, луки, біти, метальні ножі, сюрикени, бумеранги, стилети, кортики, шаблі, шашки, палаші, шпаги, рапіри, мечі, тесаки, багнети, сокири, списи, сокири, кистені, кастети, нунчаки тощо, а також предмети, які схожі з вище перерахованими предметами за конструктивними особливостями та зовнішнім виглядом).
Предметом криміналістичної експертизи холодної зброї є встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження, які встановлюються на основі експертного дослідження холодної зброї або конструктивно схожих із неї виробів (пристроїв).
Головним завданням криміналістичної експертизи холодної зброї є встановлення приналежності предмета до холодної зброї та визначення його виду та типу, а також способу виготовлення. Належність до холодної зброї визначається за наявністю у предмета (пристрою), який знаходиться на випробуванні, сукупності таких загальних криміналістичних ознак:
– призначеності для ураження цілі;
– придатності для неодноразового ураження цілі.
Всі інші предмети (пристрої), у яких повністю або частково відсутня хоча б одна з цих загальних ознак, до холодної зброї не відносяться.
Проведення судової експертизи предмету щодо віднесення його до холодної зброї потребує час, вміння та спеціальні пристрої. Результати дослідження надають органам досудового розслідування повноту для класифікації злочинну, щодо наявності у предметах ознак кримінального правопорушення, за які законодавством України передбачена кримінальна відповідальність.
В Тернопільському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України проводяться експертизи зброї, за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї».
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- чи є даний предмет холодною зброєю?
- якщо так, то до якого виду холодної зброї він належить?
- яким способом (заводським чи саморобним) виготовлено даний предмет?
Речові докази упаковуються окремо. Зброя направляються на експертизу ініціатором проведення експертизи або кур’єром, за дорученням ініціатора. Їх пересилка поштою не допускається.
Обов’язково:
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 69 КПК та п. 1, 2 ч. 4 ЦПКУ в ході дослідження представлених на експертизу об’єктів (об’єкту) надається дозвіл на застосування, методів, передбачених діючими методиками та рекомендаціями, які можуть призвести до видозміни їх властивостей, часткове чи повне руйнування досліджуваних об’єктів (об’єкту).
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ РЕГУЛЮ ПЕРЕДАЧУ ЗБРОЇ, ЇХ ЧАСТИН БОЄПРИПАСІВ ТА КОНСТРУКТИВНО СХОЖИХ ВИРОБІВ
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО СУДОВУ ЕКСПЕРТИЗУ
Стаття 20. Інформаційне забезпечення
Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов’язані надавати безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, державним спеціалізованим установам, а також, за згодою, натурні зразки або каталоги своєї продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи. Державні спеціалізовані установи, судові експерти та залучені фахівці, що проводять судові експертизи, у разі отримання інформації, що становить державну, комерційну чи іншу охоронювану законом таємницю, повинні забезпечити нерозголошення цих відомостей.
Державні спеціалізовані установи, що проводять судові експертизи, мають право одержувати від судів, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування знаряддя кримінального правопорушення та інші речові докази, щодо яких закінчено кримінальне провадження, для використання в експертній і науковій діяльності.
ПОЛОЖЕННЯ
про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України
П. 6. Експертна служба МВС для виконання покладених на неї завдань у межах компетенції має право:
1) у межах компетенції виконувати на договірних засадах дослідницькі, навчальні, консультаційні та інші роботи з урахуванням обмежень, передбачених Законом України «Про судову експертизу»;
2) отримувати від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності безоплатно інформацію, необхідну для проведення судових експертиз, а також за їх згодою натурні зразки або каталоги продукції, технічну документацію та іншу інформацію, необхідну для створення й оновлення методичної та нормативної бази судової експертизи та проведення судових експертиз;
3) одержувати від судів і органів досудового розслідування знаряддя злочину та інші об’єкти, щодо яких закінчено провадження, для використання в експертній і науковій діяльності;
4) відповідно до чинного законодавства використовувати кошти для проведення наукових розробок, розвитку своєї матеріально-технічної бази, створення інформаційно-довідкових фондів, придбання наукової і спеціальної літератури;
5) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за згодою), у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;
6) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;
7) установлювати зв’язки з правоохоронними органами, установами судової експертизи та криміналістики тощо інших держав та їх міжнародними об'єднаннями і організаціями, у тому числі у формі членства в цих об'єднаннях і організаціях;
8) за участь у міжнародних організаціях сплачувати членські внески, передбачені їх установчими документами, за наявності відповідних контрактів, двосторонніх або багатосторонніх угод тощо, передбачених законодавством;
9) у межах компетенції користуватися відповідними інформаційними базами даних органів державної влади, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій МВС, іншими технічними засобами та мережами.
КПК
Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про них
П. 9. Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому:
1) гроші, цінності та інше майно, які належать обвинуваченому і були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, конфіскуються;
2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінальних правопорушень або винагороди за їх вчинення, конфіскуються;
3) майно, яке вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;
4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а в разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;
5) гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, повертаються законним володільцям, а в разі невстановлення їх - передаються в дохід держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
6) гроші, цінності та інше майно, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них передаються в дохід держави;
7) документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
10. Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
З метою уникнення тривалих строків виконання експертиз, для визначення кола питань, які необхідно вирішити з використанням спеціальних знань, та надання переліку необхідних матеріалів слід звернутися за консультацією до керівника за відповідною експертною спеціальністю.
Контактні дані: завідувач сектору досліджень зброї відділу криміналістичних видів досліджень Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Богайчук Володимир Ігорович роб. тел. (0352) 271 309.
Адреса: м. Тернопіль вул. Будного, 48 , поштовий індекс – 46020, тел. (0352) 271 411, E-mail: ndekc.tern@gmail.com, ternopol@dndekc.mvs.gov.ua