З метою вжиття заходів щодо протидії організованій злочинності, виявлення та документування членів злочинних груп і окремих осіб, причетних до виготовлення та розповсюдження забороненого контенту, проведення ретельного аналізу інтернет-ресурсів щодо виявлення забороненого до обігу контенту та іншої наявної інформації стосовно вчинення протиправних дій у сфері суспільної моралі з використанням можливостей мережі загального доступу Інтернет, а також невідкладних заходів, спрямованих на притягнення до відповідальності винних осіб та членів злочинних угруповань, причетних до створення та функціонування на території обслуговування мережі порно-індустрії (он-лайн порностудія; організація секс-турів іноземців до регіону з метою сексуальної експлуатації дітей та виготовлення дитячої порнографії; робота суб’єктів телекомунікацій (інтернет-провайдерів), які разом із легальним контентом розповсюджують матеріали порнографічного характеру; виявлення та припинення роботи інтернет-ресурсів зі змістом порнографії та притягнення до відповідальності осіб, що їх створили та адмініструють, тощо) експертами НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області прийнята участь у комплексних оперативно-профілактичних заходах на території області.

      Протягом останніх двох тижнів в Тернопільській області зареєстровано (згідно даних Єдиного Обліку) 20 фактів виявлення розповсюдження порнографії і 2 факти сутенерства.

      Яка ж причина аморалізації суспільства і чому саме відбуваються такі факти і в нашій області? Роз’яснення надає експерт-мистецтвознавець капітан міліції Петришин І.М.:

      Інтернет від початку його комерційного застосування є чи не наймогутнішим виразником і концентратором ключових людських слабкостей: аморальності, розпущеності, жорстокості, підступності і безвідповідальності. Частина з них буйно проросла в образах десятків і сотень тисяч легальних чи підпільних порносайтів з повним комплексом відповідних послуг та «самопальних» аматорських сторіночок із краденим фото- та відеоматеріалом. Як правило, будь-яка пошукова система при введенні запиту, скажімо, на слово «порно» видає мінімум 12-13 тисяч сторінок посилань. Частково така пропозиція породжена попитом. За твердженням популярного мережевого журналу «Yahoo! Internet Life», близько 68 відсотків користувачів Інтернет у робочий час регулярно звертаються до вебсайтів фривольного змісту і лише 30 відсотків ? до серверів новин та іншої «пристойної» інформації. З цього можна зробити висновок: найбільшим попитом у Всесвітній Мережі користується «тіло», лунає нестримний гімн плоті ? своєрідна технологічна інкарнація епохи Відродження. Відтак перелік визначальних (домінуючих і першочергових) для Інтернету функцій сміливо можна розпочати з функції розважальної, а надалі йдуть освітня, інформаційна, наукова, рекламна й ін.

      Повертаючись до тих 68 відсотків сумлінних співробітників великих і маленьких компаній, які в робочий час не менш сумлінно «накручують» інтернет-трафік, блукаючи ххх-сайтами, варто спробувати вибудувати для них поведінкову теорію. Отож, що спонукає, який внутрішній голос кличе їх на віртуальні «секс-подвиги»? Можна поділити постійних (тобто узалежнених) споживачів мережевої порнографії мінімум на дві категорії: тих, хто цього прагне і шукає свідомо, і тих, кому порнографія загалом гидка, але хто все-таки шукає її під впливом якогось несвідомого і нездоланного поклику. З першими все зрозуміло. Юриспруденція розглядає порнографію як вульгарно-натуралістичну, цинічну, непристойну фіксація статевих актів, самоцільну, спеціальну демонстрацію геніталій, антиетичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти. Психологія ж тлумачить такий нав’язливий потяг як патологію – непристойне зображення статевого життя у літературі, кіно, образотворчому мистецтві, а не просто як картинки, відеоряд чи тексти, в яких фігурує оголена натура, що переважно класифікується як еротика і має певну художню та естетичну цінність.

      Дослідники встановили, що ті з нас, хто присвячує більше 11 годин на тиждень сексуально зорієнтованим онлайновим ресурсам, найімовірніше, мають психологічні проблеми.

      Важче із другою групою. Найперше тому, що не все тут до кінця зрозуміло. У принципі, пошуки порнографії можна прирівняти до пошуків будь-якої іншої актуальної інформації (тобто такої, яка життєво потрібна на даний момент людині ? незалежно від серйозності мотивів). Продовжуючи цю лінію: нерідко пошук і здобуття нової інформації означає примноження нашого знання, тобто здобута інформація перейшла на вищий рівень функціонування, стала спроможною змінити навколишній стан речей. Є чимало причин, що породжують потребу в інформації порнографічного характеру. Серед найпоширеніших – систематична сексуальна невдоволеність або ж підвищені сексуальні потреби, які важко або неможливо задовольнити традиційним способом; психологічна неврівноваженість, невпевненість у стосунках з особами протилежної статі (віртуальні стосунки, де анонімність знімає будь-яку відповідальність, компенсують цю емоційну прогалину: анонімне споглядання ? засіб здобуття контролю над собою, можливість зробити те, що ви хочете тоді, коли ви цього хочете); страх перед венеричними хворобами та СНІДом; звичайна людська цікавість; випадковий збіг обставин. Зазвичай у повсякденному житті кожна із цих причин цілком природна, залежно від обставин таке може трапитися з кожним із нас, і ми не вважатимемо себе неповноцінними чи хворими людьми.

Звісно, світ мережевої порнографії багатомірний і різноманітний, тому намагатися втиснути його в межі однієї статті все одно, що пробувати заборонити саму порнографію. Водночас, порнографію можна вважати різновидом витонченого насильства над сакральною сферою особистості, над здоровою психікою, над жінкою, над людиною, тому і боротьба з нею повинна бути жорсткою.